Експозиція 2
Правління Данила Романовича
Данило Романович – син могутнього князя Романа Мстиславича з династії Рюриковичив, який у 1199 році об’єднав Галицьке та Волинське князівства і заснував нову державу. Недарма Романа Мстиславича назвали Великим, адже він дуже багато зробив для становлення своєї держави. Зокрема врегулював відносини з Візантією, уклавши новий союз, що підняло престиж Галицького-Волинського князівства та його очільника. Сучасники вважали Романа Мстиславича самодержцем всія Русі та повновладним володарем майже над усіма руськими землями.
Князь Данило продовжив справу свого великого батька. Після смерті Романа Мстиславича він став правити державою та розбудовувати і розвивати її. Вірним союзником йому був молодший брат – Василько Романович.
Але у 1238–1241 роках монголи зруйнували Русь і завоювали більшу частину її території. Данило Романович спробував відродити Русь, залучивши для цього європейських союзників.
1253 року Данило Романович був коронований Папою Інокентієм Четвертим і став першим королем України-Руси. Королівство Русі стало сильною європейською державою, яка існувала до 1454 року і у XIII-XIV століттях вплинула на хід європейської історії, ставши фактично заслоном Європи від татаро-монгольської навали. В той час на теренах королівства відбулось завершення формування українського етносу.
Перед вами зараз сцена зустрічі Данила Романовича з братом Васильком біля Львова, що розбудовував син князя Данила Лев.
Місто стало одним із політичних та економічних центрів Східної Європи, а згодом і столицею королівства Русі.
В сюжеті також ви бачите угорського короля Белу Четвертого, з яким у дитинстві товаришував Данило Романович. Бела Четвертий уклав союз з королівством Русі та скріпив його шлюбом своєї доньки Констанції з сином короля Данила Левом.
