Експозиція 3
Зброя часів Руського королівства
У XIII столітті Русь майже безперервно вела війни. В експозиції представлено репліки типової у XIII-XV століттях зброї професійних воїнів та ополченців. Упродовж двох століть її винаходили та вдосконалювали, пристосовуючи до змін у військовому мистецтві. Тоді серед захисних обладунків були шоломи, кольчуги і щити, які захищали воїна від ураження холодною зброєю. До озброєння входили мечі, списи, шаблі, сокири, булави, а також луки та арбалети.
Основною ударною зброєю ближнього бою у Середньовіччі були спис та меч. З середини ХІІІ століття набуває поширення шабля, запозичена у кочівників.
Аби спорядити велике військо, тисячі ремісників, мали виготовляти захисні обладунки та зброю, а також сідла, стремена, підкови, шити взуття та одяг. Головними ремісничими осередками на Русі були міста. Так Львів у XIII столітті стає важливим центром виробництва зброї та військового спорядження у королівстві Русі.